Ћюди з давн≥х час≥в використовували др≥ждж≥ у хл≥бопекарств≥ нав≥ть не п≥дозрююч≥ про њхнЇ ≥снуванн¤. ¬≥домо, що к≥лька тис¤ч рок≥в тому давн≥ народи застосовували процеси брод≥нн¤ кислого т≥ста. « XVII стол≥тт¤ пекар≥ широко використовували пивн≥ др≥ждж≥, ¤к≥, проте, швидко псувалис¤ та були непридатними дл¤ перевезень на далек≥ в≥дстан≥. « по¤вою м≥кроскопу на початку XIX cтол≥тт¤ було ви¤влено природу др≥жджовоњ кл≥тини, а згодом, у 1850 роц≥ винайдено спос≥б виробництва пресованих др≥ждж≥в. ѕоступово технолог≥¤ виробництва вдосконалювалас¤ та, зрештою, на початку XX стол≥тт¤ зазнала докор≥нних зм≥н. оштовну зернову сировину було зам≥нено поб≥чним продуктом цукрового виробництва Ч меласою. Ѕ≥льш ¤к сто рок≥в тому Ћуњ ѕастер по¤снив природу загадкових др≥жджових м≥кроорган≥зм≥в, що робл¤ть т≥сто пухким, а каравањ смачними та запашними.
¬ тепер≥шн≥й час виготовленн¤ др≥ждж≥в м≥стить безл≥ч дивовижних речей та незбагнених тонкощ≥в. —каж≥мо лише, що з одн≥Їњ проб≥рки чистоњ культури за тиждень можна отримати дес¤тки, а то й сотн≥ тон др≥ждж≥в!
ѕрофес≥йна таЇмниц¤ технолог≥в ј“ "’арк≥вський др≥жджовий завод" - ун≥кальн≥ рецепти створенн¤ др≥ждж≥в, що њх використовували давн≥ слобожанськ≥ майстри. “радиц≥йн≥ рецепти за допомогою нов≥тнього обладнанн¤ перетворюютьс¤ тут на ¤к≥сний сучасний продукт, що маЇ стаб≥льн≥ показники (365 дн≥в на р≥к) та в≥дпов≥даЇ св≥товому р≥вню.
÷е дос¤гаЇтьс¤ в умовах неухильного контролю за дотриманн¤м необх≥дних параметр≥в усьго процесу виробництва, що не передбачаЇ використанн¤ антиб≥отик≥в, дом≥шок та консервант≥в. «балансоване живильне середовище та оптимальний режим вирощуванн¤ допомогають дотримувати той самий показник п≥дйомноњ сили. ≤ жодних неспод≥ванок!
ќтже, ј“ "’арк≥вський др≥жджовий завод" в особ≥ рег≥онального представництва в зах≥дному рег≥он≥ ”крањни маЇ за честь запропонувати панству в≥дроджену ¤к≥сть старовинного украњнського хл≥бопекарства!